Козійчук Анатолій Анатолійович

Випускник Цвітоського навчально-виховного об’єднання •
Захисник України •
ДШВ, 81-ша окрема десантно-штурмова бригада

Дата народження: 11 березня 1989 р.
Дата загибелі: 25 березня 2023 р.
Місце народження: с. Кам’янка
Позивний: «Батя»

Анатолій навчався у Цвітоському навчально-виховному об’єднанні , після чого здобув фах кухаря-пекаря у Грицівському ПТУ. Працював різноробочим і в Шепетівському лісгоспі. Створив власну сім’ю, був відповідальним, працьовитим і щирим чоловіком.

З початком повномасштабної війни був призваний до лав Збройних сил Українита проходив службу в елітних військах Десантно-штурмових військ – у 81-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Став розвідником-кулеметником, брав участь у бойових операціях на Луганщині та Донеччині. Його поважали побратими, які називали його по-батьківськи тепло – «Батя».

Анатолій загинув 25 березня 2023 року внаслідок численних осколкових поранень у районі села Білогорівка на Луганщині . Похований із військовими почестями у рідному селі Кам’янка.

Провести Героя в останню путь прийшли сотні людей: земляки, друзі, побратими, однокласники та вчителі. Коридор шани, квіти і сльози вдячності стали символом глибокої поваги до відважного захисника, який віддав життя за Україну та за кожного з нас.

«Усі, хто знав Анатолія, пам’ятають його доброю, щирою, сміливою людиною, вірним другом, люблячим сином, братом і батьком. Герої не вмирають — вони назавжди залишаються у наших серцях».

Бондарук Андрій Іванович

Випускник Цвітоського ліцею •
Захисник України •
Воїн-десантник 95-ї ДШБ

Дата народження: 2 лютого 2000 р.
Дата загибелі: 28 лютого 2022 р.
Місце народження: с. Кам’янка

Андрій був добрим, щирим і працьовитим хлопцем із багатодітної родини. Проходив строкову службу та підписав контракт із ЗСУ.

Загинув у бою під Миколаєвом внаслідок артилерійського обстрілу. Йому було лише 22 роки.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Він зробив свій вибір і без вагань пішов захищати Батьківщину».

Гізімчук Володимир Миколайович

Випускник Цвітоського навчально-виховного об’єднання •
Захисник України •
Лейтенант Збройних сил України

Дата народження: 9 серпня 1992 р.
Дата загибелі: 9 березня 2022 р.
Місце народження: с. Кам’янка

Володимир навчався у Цвітоському навчально-виховному об’єднанні, яке закінчив у 2009 році. Після школи продовжив навчання у Рівненській школі міліції, згодом проходив строкову службу у Військово-морських силах України.

Служив за контрактом у військовій частині А1358, у 2014–2015 роках перебував у зоні АТО.
Саме там остаточно вирішив присвятити своє життя військовій справі та у 2017 році вступив до Одеської військової академії.

Після завершення навчання у 2021 році був направлений для проходження служби на південь України.
З початком повномасштабного вторгнення залишився вірним військовій присязі та продовжив боронити рідну землю. Обіймав посаду командира розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А0878.

Загинув 9 березня 2022 року під час бойових дій у районі населеного пункту Зачатівка
Донецької області. Захищаючи Україну, віддав найцінніше — своє життя.

У Героя залишилися батьки — Валентина Михайлівна та Микола Володимирович, брат Олександр.

«Його ім’я назавжди викарбуване в Небесному Пантеоні Героїв-Захисників України.
Вічна, світла пам’ять і слава Герою України».

Громик Володимир Миколайович

Захисник України •
Солдат-стрілець Збройних сил України

Дата народження: 18 лютого 1973 р.
Дата смерті: 8 січня 2023 р.
Місце народження: с. Кам’янка

Володимир підписав контракт у 2021 році та з початком повномасштабної війни став на захист Батьківщини. Брав участь у боях на Донеччині.

Отримав важку контузію, перебував на реабілітації. Серце не витримало пережитого.

«Щирий, сміливий і надійний побратим, на якого завжди можна було покластися».

Нечипорук Дмитро Васильович

Випускник Цвітоської школи •
Захисник України •
Старший солдат ЗСУ

Дата народження: 21 березня 1994 р.
Дата загибелі: 4 березня 2024 р.
Місце народження: с. Цвітоха

Дмитро здобув фах слюсаря та водія, працював у військовій частині та цивільних підприємствах. Проходив строкову службу у 128-й гірсько-штурмовій бригаді.

У листопаді 2022 року був призваний до лав ЗСУ та став на захист України. Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

«Доброзичливий, щирий і відповідальний — таким Дмитра пам’ятатимуть завжди».

Паламарчук Олександр Анатолійович

Випускник Цвітоської школи •
Захисник України •
Учасник бойових дій

Дата народження: 14 жовтня 1997 р.
Дата загибелі: 27 січня 2024 р.
Місце народження: с. Цвітоха

Олександр здобув професію слюсаря з ремонту автотранспортних засобів та водія. Строкову службу проходив у Збройних силах України, пізніше підписав контракт.

Брав участь у бойових діях у зоні АТО, мав статус учасника бойових дій. З початком повномасштабної війни воював на Запорізькому напрямку.

Загинув у бою за Україну поблизу населеного пункту Роботине. Вірний присязі, мужній і безстрашний, завжди був у перших рядах.

«Справжній Воїн світла, для якого честь і гідність були понад усе».

Митюк Олександр Олексійович

Випускник Цвітоської школи •
Захисник України •
Старший солдат, 68 окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша

Дата народження: 16 травня 1981 р.
Дата загибелі: 4 червня 2024 р.
Місце народження: смт Ємільчино
Позивний: «Каба»

Олександр навчався у Цвітоській школі, був активним учасником шкільного життя, грав у духовому оркестрі. Здобув фах електрогазозварювальника.

Проходив строкову службу у Державній прикордонній службі України, працював на підприємствах регіону. З 2018 року служив за контрактом у ЗСУ.

У 2024 році був переведений до 68-ї окремої єгерської бригади, де виконував бойові завдання на посаді гранатометника.
Мужньо боронив Україну далеко від рідного дому.

Зник безвісти 4 червня 2024 року. Після ідентифікації ДНК у жовтні 2025 року стало відомо про його загибель. Повернувся додому «на щиті».

«Щирий, добрий, вірний друг і справжній воїн — таким Олександра пам’ятатимуть завжди».

Дворніцький Михайло Сергійович

Випускник Цвітоської загальноосвітньої школи •
Захисник України •
Молодший сержант Збройних сил України

Дата народження: 17 січня 1990 р.
Дата загибелі: 5 березня 2024 р.
Місце народження: с. Цвітоха
Позивний: «Повар»

Михайло навчався у Цвітоській загальноосвітній школі, яку закінчив у 2007 році. Був єдиним сином у батьків — їх гордістю та надією. Любив спорт, був активним і цілеспрямованим.

У 2017 році створив сім’ю, став люблячим чоловіком і турботливим батьком сина Миколи. Працював слюсарем, шукав своє покликання, був працьовитим і відповідальним.

З початком повномасштабної війни без вагань став на захист України. Служив на найгарячіших напрямках фронту. Навіть після поранення повернувся до побратимів. За любов до кулінарії отримав позивний «Повар» — його страви зігрівали бойових товаришів.

Загинув 5 березня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Майже рік вважався зниклим безвісти. 18 лютого 2025 року Героя провели в останню путь.

«Пам’ять про Михайла житиме у серцях рідних, друзів і побратимів. Його син зростатиме з гордістю за батька — Героя України».